Новини


	Новини

Відтворення посівних культур часів Трипільської цивілізації в історико-археологічному культурно-просвітницькому комплексі біля с.Уляники в Кагарлицькому районі на Київщині.

15 та 16 квітня представники Товариства Коло-Ра з паліоботаніком Інституту археології НАНУ
д.б.н. Пашкевич Галиною Олександрівною висадили 9 архаїчних культур: злаків (полбу, пшеницю
однозернянку, спельту, ячмінь плівчастий та голозерний), горох, сочевицю, вику ервілію і льон
межеумок на 10 сотках фермера Нестеренка Сергія і на 1 сотці присадибної ділянки
Трачук Вікторії Валентинівни в с.Уляники на Київщині. Посів відбувся у відповідності
до народної традиції (консультант к.ф.н. Лозко Галина Сергіївна) і завдяки співпраці з
Харківським Інститутом рослинництва ім.Юр'єва (наданий посівний матеріал)та за
безпесередньої участі в посіві н.с. інституту Рожкова Романа Вікторовича.

На передньому плані: учасники експериментального посіву (з ліва на право) Пашкевич Г.О., д.м.н. Дробишев Ю.П., Нестеренко С., Рожков Р.В. На задньому плані зерносховище фермера с.Уляники Нестеренка С.

Розбивка ділянки (100 м. на 10 м.)
фермерського поля перед посівом.

Ритуальний чоловічий танок навколо
торбинок з зерном для посіву.

Гурт сівачів звертається з молитвою до Сонця, Землі-Матері приєднуючи свою енаргію до життєвих сил зерна потрібної
для доброї схожості та росту нових зерен хорошого урожаю.



Фермер Сергій Нестеренко вмілим і чітким рухом руки за декілька метрів перед собою розсіває зерно пшениці однозернівки по ділянці.		Зерно пшениці двозернівки (полби) на поверхні грунту після ручного висіву.


Закриття грабельками висіяного зерна гороху вогкою землею.		Уже вечоріло коли ми закінчували загрібати висіяне зерно на цьому полі дев'ятої культури - ячменю голозерного.

Урожайність плівчастих пшениць, які вирощувались з доби неоліту на наших землях, була значно нижчою
ніж сучасних голозерних пшениць, але енергетичні якості і вміст мікроелементів важливих для
здорового харчування був яначно вищий. Про все це та багато іншого ви можете довідатись у новій
книжці Товариства Коло-Ра і Інституту археології НАНУ: Г.О.Пашкевич, М.Ю.Відейко
"Рільництво племен Трипільської культури", - К. 2006.

Одночасно на приватній садибі в с.Уляники Олег та Олена Фіголі із місцевої глини, з якої ліпили трипільці в IV тис. до н.е., ліплять глечики-зерновики для майбутнього урожаю колосків. Раніше пшеницю одно і двозернівку (полбу) зберігали в колосках,
а не облочених зернах.

Г.О.Пашкевич зачаровано розглядає реконструкцію розписного глечика із пос. Крутуха Жолоб (Переяслав-Хмельницький р-н, розкопки Бузян Г.М.) виготовлений керамістом Товариства Коло-Ра Олегом Фіголем для облаштування першого житла Трипільської культури історико-археологічного культурно-просвітницького комплексу біля с.Уляники.

16 квітня. Підготовка другої присадибної ділянки 0,1 га для посіву
(на фото Рожков Р.В., Дробишев Ю.П., Трачук М.О.).

Обробіток грунту антисептиком
(попіл від спалювання дров у печі).

Посів полби, ячменю та льону межеумку виконує аспірант
Харківського Інституту рослинництва ім.Юр'єва Рожков Р.В.

Місцеві гори с.Уляники з підніжжя
яких бють джерала "живої" і "мертвої" мінеральної води.

Біля червоної криниці -
джерело мертвої, цілющої води.

Біля "ревухи" - джерело живої води.

Першоцвіти медуниці біля
струмка життєдайної води.



Сліди сучасної діяльності бобра біля джерела мертвої води, бобра який п'ять тисячолітть тому був об'єктом охоти трипільських мисливців.		Оздоровча процедура обливання з джерела мертвої, зцілюючої води.


Олег і Олена Фіголі інтузасти ідеї будівництва трипільського житла в літку 2006 року, щоб в ньому перезимувати наступну зиму.


Біля макету житла Трипільської культури в Обласному археологічному мазеї села Трипілля.		На триноклевидній посудині в музеї сидять Пашкевич Г.О., Трачук О.В., притуливсь до збільшеної трипільської статуетки стоїть Рожков Р.В., за ними зображення плану трипільського протоміста поселення Майданецьке.