На головну
конгрес "Трипільська цивілізація"
 
7-11 жовтня 2004 року
в Києві відбувся перший всесвітній конгрес
"Трипільська цивілізація", у якому взяли участь близько 300 чоловік з 50 країн світу.

 
___Серед учасників конгресу були вчені різного профілю, викладачі вузів,
представники державних і громадських організацій, комерційних та інших структур так, чи інакше пов’язані з вивченням і популяризацією древньої
трипільської культури та особливостей побуту трипільців.
____У рамках організації конгресу було видано фундаментальну "Енциклопедію
Трипільської цивілізації" і проведено виставку "Платар", на якій
представлялися експонати з колекцій предметів старожитності, зібраних
родинами Платонових і Тарут, а також видано добре ілюстровані фотоальбом і
каталог цієї експозиції.
Обговорювалося питання створення незалежної позавідомчої Асоціації
археологів України та майбутній вступ цієї асоціації до Європейської
асоціації археологів.
___Учасники конгресу звернулися до Міністерства культури і мистецтв України з проханням розробити й затвердити програму створення державного заповідника, який би охоплював найбільші й найважливіші, з наукової точки зору, поселення трипільців та інші унікальні об’єкти їхньої цивілізації, а також звернутися до ЮНЕСКО з клопотанням про надання цьому заповіднику належного міжнародного охоронного статусу.
Ініціатори та учасники конгресу мають намір ініціювати створення Музею трипільської цивілізації із постійно діючою експозицією, колекція якого стане новим кроком пізнання історії людства.
 

 

____Як учасник Конгресу добавлю.
В останній день Когресу Наталья Бурдо (дружина Михайла Відейка) висловила
своє недовір'я організатору Конгресу заступнику директора Національного
музею історії України пану Явтушенко І.Г, який дозволив собі включити в
матеріали енциклопедії статті Ю.Шилова і учасників минулорічної конференції
по Трипільській культурі.

Родина Відейків демонстративно покинула Конгрес.
Нажаль скандал пані Бірдо різко знизив можливості об'єднання зусиль
археологів та колекціонерів для продовження дослідження Трипільської
культури і знизила, і так не високий, рівень іміджу української науки на
міжнародному рівні.